Новости партнёров...
Блоги журналистов

Вячеслав Пиховшек: Не исключаю самоотравления Саакашвили для создания образа сакральной жертвы

Вячеслав Пиховшек: Не исключаю самоотравления Саакашвили для создания образа сакральной жертвы

На сайте издания «Голос Правды» опубликована новая запись независимого журналиста, аналитика и обозревателя Вячеслава Пиховшека:

Это ПЕРВАЯ ЧАСТЬ текстового варианта телепрограммы «Субъективные итоги недели» за 15 октября 2017 года. Прошу под этим текстом задавать вопросы к выпуску 22 октября 2017 года. Правила общения прежние: уважение, логика, аргументы. Немедленный «бан» только за оскорбления, за обвинения, а именно бездоказательные обвинения, за разжигание ненависти и межнациональной вражды.

Добрый вечер. Сегодня в «Субъективных итогах» аналитика выбранных мною политических событий, начиная с 9 октября, или чуть раньше. Хочу сказать, что по-прежнему ожидаю от Вас в Facebook и по электронной почте интересных вопросов по содержанию политических событий. В последнее время таких вопросов почему-то не задают, и это может объясняться лишь двумя причинами: либо я исчерпывающе все объясняю, либо зрителям все равно. Я не думаю, что не существует вопросов ко мне, и прошу спрашивать – без обратной связи работать невозможно.

На этой неделе многие процессы разворачивались так, что их видеофиксация иногда была не менее важна, чем анализ.

С поездки Порошенко в Страсбург на Парламентскую Ассамблею Совета Европы я и начну, об этом первый сюжет:

«Петро Порошенко цього тижня виступив перед делегатами Парламентської асамблеї Ради Європи. Глава держави заявив, що Україна розраховує на підтримку з боку європейських країн. Зокрема у питанні вирішення конфлікту на Донбасі. Порошенко заявив, що Російська агресія в України перетворилася на наступ проти прав людини у Європі. І Росія продовжує нахабно порушувати взяті на себе зобов'язання.

Крім того, Порошенко зазначив, що трибуна ПАРЄ створена не для закликів торгуватися територіями.

Також говорив Порошенко і про український освітній закон. Він вкотре повідомив, що новий закон про освіту в Україні гарантує вивчення дітьми нацменшин своєї рідної мови. А висновок Венеціанської комісії дозволить правильно трактувати усі положення закону.

Після офіційної частини виступу пішли запитання до президента. Ось деякі з них.

Аттіла Короді, представник Демократичного альянсу угорців у Румунії: «Я б хотів поставити запитання про освітній закон, який сильно обмежує права національних меншин. Чому ви продовжуєте просувати цей закон не дивлячись на критику з боку європейських інституцій?».

Петро Порошенко: «Дякую вам за запитання. Почну із закону про освіту. Перш за все наша освіта потребувала реформ. Це інвестиція у майбутнє. І ми хочемо не тільки модернізувати поточні стандарти. Але є критика наших європейських партнерів щодо поглиблення використання української мови у всіх сферах публічного життя, попри те, що гарантується вільний розвиток використання мов нацменшин. А чи ви можете уявити людей, які закінчили французьку, британську чи німецьку 10-річну школу не могли говорити французькою, англійською і німецькою? Як вони зможуть вижити в країні? Чи можете ви уявити, що 75% випускників у Берегово завалити тест з української мови? Вони просто не розуміють мову. Як вони можуть вижити, коли йдуть на роботу в громадські сервіси і як вони можуть продовжити навчання в Україні? Це дискримінація цих дітей? Однозначно так! Але в цьому законі не сказано жодного слова про заборону мов національних меншин».

Доріс Барнетт, член німецької делегації ПАРЄ: «Велике спасибі за Ваш виступ. Які внутрішньополітичні проблеми Ви бачите, або із якими проблемами Ви зіткнулися для реалізації Мінських угод, зокрема і щодо питання Донбасу. Як Ви хочете, можете та будете діяти щодо цього питання, який намір Ви маєте із цим щось робити?».

Петро Порошенко: «Дякую за запитання. Дуже важливо зазначити, що в лютому 15 року і в вересні 2014 року ми підписали Мінські домовленості. Було дві частини: безпекова і політична. З політичного пакету Україна проголосувала за особливі умови адміністрування деяких регіонів Донецької і Луганської областей. Ми проголосували в парламенті і імплементували цей закон. І ми виконали 95% з політичної частини домовленостей. І те, що ми повинні очікувати від російської сторони, це правила безпеки, яких вони не дотримуються. І не було жодного дня без вогню. І ми заплатили високу ціну за це. Більше 2700 українських солдатів були вбиті і більше 7 тисяч цивільних були вбиті у цій війні.

По-друге, всі російські війська повинні покинути окуповані території. Це умова Мінська. Чи можете ви уявити політичні процеси коли ми маємо окупаційні війська на Донбасі? Чи ви уявляєте там якісь вибори за європейськими демократичними стандартами при окупації російської армії? Чи ви вірите, що вільні та справедливі вибори можна провести, коли там тисячі людей зі зброєю? Якщо провести такі вибори це буде те ж саме, що й фейковий референдум в Криму і фейкові вибори в 2014 році. Тому ми наполягаємо на виконанні безпекової частини, щоб ОБСЄ допустили на всю територію включно із російсько-українським кордоном. І зараз реалізація миру в руках однієї людини – Путіна».

Тіні Кокс, голова групи об'єднаних європейських лівих в ПАРЄ: «Містер президент, у 2014 ви говорили, що єдиний вихід із кризи в Україні – це мирний діалог. Роком пізніше, у 2015-му, ви продовжували, що тільки мирний діалог і ніякого військового вирішення. Зараз жовтень 2017-го, і досі говоримо про мирний діалог щодо миру на Сході країни. Ви звинувачуєте Російську федерацію. Але яка ваша робота при цьому? Ви обіцяли почати мирний діалог з жителями вашої країни, щоб прийти до вирішення цієї жахливої кризи».

Петро Порошенко: «Дякую за запитання. І справді від нашої зустрічі в 2014-му. В України відібрали Донбас. І у кожному місті і селищі ми маємо тепер російських окупантів на тих територіях. Ми виділяємо багато грошей для відновлення інфраструктури, яку знищили окупанти (садки, дороги), ми виділяємо багато грошей, і я кожного місяця відвідую Донбас, відкриваю школи дороги. Чи можете ви уявити діалог в такій ситуації? Повірте, ми маємо чудовий діалог, у нас є одна єдина маленька проблема – цю територію мають покинути російські війська».

Вячеслав Пиховшек: несколько моих ремарок. Конечно, слова Порошенко о том, что трибуна ПАРЕ не создана для того, чтобы торговать территориями – это реакция на слова президента Чехии Милоша Земана, о которых сегодня еще будет речь.

Второе: я намеренно попросил смонтировать не только ответы Порошенко, содержание которых мы слышим, наверное, каждый день, но и вопросы, которые ему задавали. Ведь налицо редкостная ситуация, когда Порошенко задают вопросы люди из европейской аудитории. Не самые последние европейские политики, имеющие авторитет и влияние в своих странах. А Порошенко своими ответами, которые слушали очень неглупые и проницательные люди, зарабатывал себе репутацию.

В ответ на первый вопрос о языке образования, Порошенко четко дал понять, что по этой теме он не настроен на компромисс. В отношении вопроса Дорис Барнетт, представителя немецкой делегации: Порошенко сказал, что дальше в Минском процессе двигаться не намерен. В отношении диалога с неподконтрольными территориями, о чем был вопрос Тини Кокса, Порошенко сказал, что диалога не будет, пока на Донбассе находятся российские войска. То есть ответ: не будет диалога.

Я считаю эти ответы Порошенко ничуть не менее важными для анализа понимания ими ситуации, чем его выступление. Почему? Мы в Украине привыкли к тому, что тексты Порошенко представляют собой заученный на память монолог, который можно без проблем записывать на магнитофон и прокручивать. В Европе это могли так не понимать. Но все его ответы: по языку образования, по отсутствию диалога с неподконтрольными территориями – все эти ответы ясно дали понять политическим европейцам: Порошенко слушает только себя, диалог с ним бесперспективен, вряд ли возможен и в любом варианте – безрезультатен.

А теперь о высказываниях в Страсбурге Милоша Земана, из чего в Украине «делали слона». Внимательно посмотрите, что и как на самом деле происходило.

Содержание видео:

«Гончаренко: Я хочу нагадати, що у 30-х роках у Європі також була агресія. Були спроби умиротворити, однією із її перших жертв стала ваша країна. А тепер запитання щодо анексованого Криму, що має зробити Рада Європи і міжнародне співтовариство, щоб примусили Росію припинити агресивну політику, поліпшити ситуацію із правами людини у Криму? (оплески)

Земан: Чудова, чудова ідея. Світ політики просто переповнений чудовими ідеями. Деякі із цих ідей вже давно на політичному цвинтарі. Я процитую колишнього президента Німеччини, який сказав у Празі: якщо ми знову спробуємо забрати Крим і повернути його Україні, це буде означати європейську війну. Я тільки процитував, нічого більше. Отже, чи хочете Ви ризику європейської війни? Крим був анексований, поза всяким сумнівом, в той же час кримське питання є закритим.

Що нам слід робити? Я дам відповідь на другу частину Вашого запитання. Отже, якщо буде діалог між Україною і Росією, то думаю, і це тільки моя персональне бачення, то було б можливим отримати деяку компенсацію у фінансовому вигляді чи у натуральній формі, я маю на увазі нафту чи газ. Це тільки моя пропозиція, нічого більше. Поставтеся із повагою до того, що ми намагаємося уникнути європейської війни і в той же час намагаємося компенсувати втрати України».

Вячеслав Пиховшек: Земану 73 года, человек он поживший, в приличном возрасте для политика. Кстати, он отказался извиняться, когда от него этого потребовали, еще раз подчеркнув, что высказывал свое личное мнение. За него извинились официальные лица Чехии. Премьер-министр Чехии Богуслав Соботка написал в Twitter. «Выступление Земана в Совете Европы резко противоречит нашей внешней политике, и президент не имел мандата от чешского правительства». По его словам, «Чешская Республика выступает за уважение международного права. Санкции ЕС против России связаны с выполнением Минских соглашений, и эти соглашения не могут быть нарушены».

Отдельным заявлением на слова Земана 12 октября отреагировал Сенат Чехии: «Сенаторы в своей резолюции высказали возражение против заявлений президента о присоединении России к Крыму. Они призвали президента уважать внешнюю политику Чешской Республики и принципы международного права. Решение было одобрено четырьмя пятыми присутствующих сенаторов, все нынешние лидеры Сената голосуют за это предложение».

Я уверен в том, что в Чехии не станут делать слишком большой проблемы из заявления Земана. Да, есть много людей, которые думают так, как Земан, и я лично знаю тех, которым импонирует то, что он говорит то, что они думают, но не решаются произнести вслух. Конечно, много и тех, кто не признает Крым российским ни при каких обстоятельствах.

А вот реакция МИД Украины 10 октября не показалась мне достаточно продуманной. Цитирую официальный сайт: «спроба запропонувати не тільки умиротворення агресора, але й легітимізацію анексії АР Крим шляхом «продажу» частини нашої території, є абсолютно не прийнятною для сучасної Європи. Важко повірити, що ми це чуємо від президента країни, яка стільки страждала від Мюнхенської змови».

Я был бы осторожен с такими аналогиями. 29 сентября 1938 года – это черная дата современной европейской истории, день, когда между Гитлером, Чемберленом, Даладье и Муссолини было заключено Мюнхенское соглашение, и оно касалось раздела Чехословакии – передачи Германии Судетской области. Но ведь это не все, просто история чешских Судетов стала всемирно известной. 30 сентября 1938 года Польша предъявила Чехословакии ультиматум в отношении Тешинской области, захватив территорию, где проживали 80 тысяч поляков и 120 тысяч чехов. Более того, вследствие Мюнхенского соглашения 17-18 марта 1939 года венгерские войска оккупировали Закарпатскую Украину.

Но разве Земан одинок в своих политических идеях? Бывший президент Австрии Хайнц Фишер был на прошлой неделе еще более откровенен. Вот цитата из репортажа Радио Свободы от 11 октября: «Я думаю, що Європа повинна критикувати анексію Криму Росією. Ми не можемо прийняти це як «доконаний факт» fait accopmli, і сказати: «Це, звичайно, негарно, але ми можемо легко з цим жити». Я також це критикував у своїй промові, між іншим, також у Страсбурзі у присутності російської делегації під час пленарного засідання»

Но в этом же выступлении Фишер сказал: «Я думаю, санкции могут быть необходимы в определенных ситуациях, но они не могут быть целью сами по себе. И если можно отойти от санкций таким образом, чтобы не казалось, будто мы изменили нашу позицию, это будет лучше. Будет лучше, если мы сможем организовать наше экономическое сотрудничество без санкций».

Но давайте еще послушаем реакцию представителей нынешних украинских властей на слова Земана.

Второй сюжет.

«Українську делегацію такі вислови обурили.

Борислав Береза представник української делегації в ПАРЄ: «Країна яка вже пережила анексію. Ми пам'ятаємо анексію Судет – не може робити такі заяви. Більше того людина, яка очолює європейську країну, яка повинна йти шляхом демократії і домовленостей, каже, знаєте так незаконно компенсували, але може компенсуємо це Україні газом або нафтою чи може грошима, то давайте анексуємо Судети і компенсуємо щось пану Земану».

Відповіли Земану і в Києві. Президент України Петро Порошенко нагадав своєму чеському колезі – трибуна ПАРЄ створена не для торгів.

А прем'єр-міністр Володимир Гройсман натякнув, що Земан не зовсім при здоровому глузді: «Знаєте, здорова людина ніколи цього не заявить, а глибоко психічно хвора – можливо. Але я точно знаю, що чехи абсолютно прекрасні розумні люди, наші друзі і партнери. Думаю, серед такої прекрасної нації є ті, хто іноді дозволяє собі божевільні заяви».

Утім дехто у словах Земана розгледів не відкуп, а компенсацію шкоди, якої завдала Росія.

Георгій Логвинський, представник української делегації в ПАРЄ: «Я думаю, что господин Земан просто перепутал слова. Речь идет не просто об оплате, скорее всего он хотел сказать, что речь идет о компенсации ущербов и репараций. То есть каждый день Россия качает наш газ, на нашей территории зарабатывает деньги. Эти вещи нужно вернуть и заплатить ущерб».

Тим часом після скандальної заяви чеського президента Україна отримала слова підтримки і вибачення. Про це повідомив посол України в Чехії Євген Перебийніс: «Хочу подякувати десяткам чехів, часто зовсім незнайомим людям, які надіслали посольству слова підтримки і вибачень. Я добре знаю, що мільйони чеських друзів солідарні з українцями в нашій боротьбі проти російського агресора і окупанта. Інакше й бути не може в країні, народ якої дав світу Вацлава Гавела».

Вячеслав Пиховшек: но Вы, уважаемые зрители, видели, что происходило – Гончаренко спросил у Земана, и Земан ответил. То есть, не Земан поднимал по своей инициативе вопрос Крыма, он просто отвечал на заданный ему вопрос. И Земан высказался довольно специфически. «Мир полон чудесными идеями, многие из которых давно на политическом кладбище», – это ирония, Земан «включил Швейка».

Земан, говоря о Крыме, напомнил слова президента Германии Йоахима Гаука, который сказал в Праге в марте 2015 года: «Вернуть Крым означало бы войну с Россией, а войну с Россией никто не хочет».

Еще одна тема, или, если угодно, тенденция, которая задавала динамику событиям вокруг Украины – тема языка образования.

6 сентября накануне визита Порошенко в Страсбург «Европейская правда» опубликовала статью Турбйорна Ягланда, генерального секретаря Совета Европы, цитата: «було б нерозсудливо ігнорувати загрозу миру та стабільності, яка з’являється через політизацію міжетнічних відносин та відхилення від міжнародно узгоджених стандартів захисту меншин. Зрештою, пожежа має здатність поширюватися. Тому міжнародна спільнота має діяти та допомагати. У нас є юридичні інструменти – Європейська конвенція з прав людини, Європейська хартія регіональних мов та мов меншин, а також Рамкова конвенція Ради Європи про захист національних меншин, – які забезпечують чітке правове поле для поваги прав меншин. Вони мають широку підтримку країн-членів РЄ».

Ясно, что статья Ягланда была попыткой разъяснить в Украине всю деликатность сферы применения языков. Безрезультатной и, кстати, запоздалой попыткой. Ягланд хотел повлиять и на Порошенко, и на его людей накануне событий, о которых следующий сюжет, где и рассказано, что из этого получилось.

Третий сюжет.

«Депутати ПАРЄ засудили український освітній закон через його мовну статтю. Європейські делегати кажуть, що перед ухваленням документу Київ не порадився із представниками нацменшин і не віддав проект документу на експертизу Венеціанської комісії. Член естонської делегації Андерс Херкель зазначив, що трирічний термін переходу на українську у школах – дуже короткий.

Андерс Херкель, член естонської делегації: «За два-три роки... Все це зробити... Зрозуміло, що цей процес викликає шквал емоцій, зрозуміло, що є стурбованість. Багато хто занепокоєний ситуацією навколо нацменшин. Це можна зрозуміти».

Рішення ПАРЄ стосовно українського закону про освіту стало несподіванкою для української делегації. Кажуть – воно має суто політичний характер.

Володимир Ар'єв, глава української делегації в Парламентській асамблеї Раді Європи: «Резолюція – це суто момент політичний. Вона не вимагає від України робити якісь конкретні кроки законодавчі. Єдине, що там міститься – рекомендація Україні імплементувати результати експертизи Венеційської комісії».

Ухвалена резолюція ПАРЄ щодо українського закону про освіту перекреслює право українських дітей отримати рівну освіту. У цьому переконана представник української делегації в ПАРЄ Ірина Геращенко.

Ірина Геращенко, представник української делегації в ПАРЄ: «Ця резолюція – насправді вона перекреслює право всіх українських дітей отримувати рівну освіту, а саме про це йдеться в нашому новому законі про освіту. Дуже дивно, коли наші найближчі сусіди не звертають увагу на те, що Україна досі працювала за законом про освіту ще пострадянських часів. Якщо ви критикуєте закон, то ви ж тоді не критикуйте весь закон, який є дуже прогресивний, ліберальний і проєвропейський».

Утім, міністр закордонних справ України Павло Клімкін поспішив заспокоїти наших західних сусідів, мовляв, Україна не має наміру позбавляти мови представників угорського народу, а лише прагне забезпечити роль української мови як державної на тому ж рівні, що і у європейських країнах. Резолюція ПАРЄ не зобов'язує Київ робити жодних кроків до висновків Венеціанської комісії».

Вячеслав Пиховшек: Итак, что главное мы должны знать из этой резолюции ПАСЕ? Осуждается принятие Верховной Радой и подписание Порошенко языковых норм нового закона «Об образовании» без консультаций с представителями национальных меньшинств. Это раз.

Украину призывают учесть все без исключения рекомендации Европейской комиссии «За демократию через право», более известной, как «Венецианская комиссия». Это два.

По результатам экспертизы Венецианской комиссии ПАСЕ рекомендует Украине имплементировать ее выводы в свое законодательство. Это три.

ПАСЕ отмечает, что государства, принимающие меры по продвижению официального языка, должны действовать «рука об руку с мерами по защите и продвижению языков национальных меньшинств» и, если это не будет сделано, результатом будет ассимиляция, а не интеграция. Это четыре.

Сказано, что при планировании образовательной реформы необходимо обеспечить гибкость, чтобы избежать поспешных изменений, наносящих ущерб качеству образования для учащихся, принадлежащих к национальным меньшинствам – а поэтому трехлетний переходный период может оказаться слишком коротким. Это пять.

На прошлой неделе я, уважаемые зрители, чтобы понять, что происходит в политической реальности вокруг Порошенко, говорил со многими людьми, которые имеют возможность наблюдать в настоящее время вблизи Порошенко и его ближайшее окружение. Никакого секрета нет, никакого нет и секретного плана, «бриллианта», как в анекдоте, тоже нет: действуют на авось, последствия не просчитывают.

В этом действе немало от водевиля. вот что пишет Березовец, политтехнолог Порошенко, в Facebook 12 октября. Он описывает сцену из водевиля: «Антигерой сегодняшнего дня. Депутат от Украины в ПАСЕ и по совместительству нардеп-радикал Виктор Вовк. Как пишет Константин Усов, Вовк решил сегодня как следует выспаться. Ну, с кем не бывает. Устал человек о Родине думать. Особенно на чужбине, там оно вдвойне тяжелей. И как результат, комитет ПАСЕ по вопросам образования, науки и медиа восемью голосами против семи принял ряд поправок, крайне вредных для Украины. Потому что одного голоса не хватило. Того самого Виктора Вовка».

Садистский текст Березовца, вовко-ненавистника. Действительно, где еще, кроме Страсбурга, мог депутат от Украины в ПАСЕ и радикал Вовк выпить пива и по-человечески выспаться. Но Вы знаете, а я верю, что все оно так и было. Последствия, особенно внешнеполитические последствия, совершенно не просчитываются. Если на уровне Березовца и Вовка — это безвредно, или менее вредно, то на уровне министра Климкина – это в лучшем случае комично.

В понедельник, 9 октября, Климкин напрашивается на встречу с Сиярто. Вот образец современной дипломатической переписки – запись в Twitter Климкина: Узнал о планах венгерского коллеги посетить Закарпатье. Вновь предлагаю поехать вместе, выслушать венгерскую общину и начать предметный диалог, — написал Климкин.

МИД Венгрии в тот же день вежливо уклоняется от встречи: Представитель МИД Венгрии Тамаш Менцер говорит, что Глава МИД Венгрии по пути из Варшавы в Будапешт на несколько часов заедет в Ужгород, чтобы в ходе личных встреч с председателем Закарпатской обладминистрации Москалем и руководством Общества венгерской культуры в Закарпатье согласовать позиции сторон по закону Украины «Об образовании».

По словам Менцера, на совещании будут вести речь о том, какие решения еще может принять Будапешт для защиты интересов украинских венгров. По-моему, это предельно невежливо: проводить на украинской земле совещание с участием иностранного министра, фактически отклоняя предложение Климкина.

Через газету «Magyar Nemzet» венгерский министр иностранных дел Сиярто 10 октября ответил Климкину на его обращение с предложением встретиться в Закарпатье. Комментируя предложение Климкина посетить вместе Закарпатье и обсудить закон об образовании, Сиярто заявил, что его украинский коллега опоздал и у закарпатских венгров следовало спрашивать их мнение ДО принятия закона.

Одновременно с этим венгры начали готовить раздаточные материалы для будущей сессии ПАСЕ – «Европейская правда» сообщала 9 октября о некоем документе, который распространяется в Совете Европы – это какой-то текст на английском языке, который в пересказе этого корреспондента обнародует данные о том, что украинское законодательство является наихудшим в регионе.

Говорят о сравнительном анализе с ситуацией в Сербии, Румынии, Словакии, Венгрии, Молдове и Польше. Авторы документа считают, что Украина создает не только преграды для обучения представителей нацменьшинств на их родных языках, но также «мешает изучению украинского языка». Документ, как сообщает автор текста в «Европейской правде», не содержит выходных данных об авторе, но, исходя из его содержания, можно предположить, что он подготовлен представителями Венгрии.

Венгры начали готовить еще два хода. О первом из них 11 октября в Twitter сообщил брюссельский корреспондент Радио Свобода Ричард Йозвяк: «Венгрия вынесет на обсуждение совета министров иностранных дел 16 октября украинский закон об образовании, попытки пересмотреть Соглашение об ассоциации будут отклонены», – написал он.

16 октября, напомню, это завтра. Завтра и узнаем, что венгры приготовили на сей раз.

12 октября министр Климкин выезжает в Будапешт, а его спикер Марьяна Беца в Twitter печатает свои сообщения со скоростью швейной машинки.

Сначала она пишет «ррозпочалась прес-конференція Клімкіна з угорським колегою Петером Сійярто за підсумками двосторонньої зустрічі», потом Беца рапортует, что «відбулась з Сійярто відверта розмова на основі аргументів, а не інтерпретацій, на основі фактів, а не міфології», следующая ее запись «Закон про освіту не спрямований проти жодної меншини. Кожен співвітчизник має, крім рідної, засвоїти і державну мову». После этого Беца цитирует Климкина что «Україна не має наміру закривати школи, звільняти вчителів», следующая ее запись «Щоб додатково зняти занепокоєння угорських колег, ми передали закон на експертизу до Венеціанської комісії». И последняя запись в тот день, Беца снова цитирует Климкина: «Ми відкриті до конструктивного діалогу. Сподіваюсь, наші аргументи були почуті. Будемо вести дискусію про імплементацію закону».

Но практически одновременно с первым Twitter Бецы на официальном сайте венгерского МИД появляется сообщение, озаглавленное так: «Венгерская и украинская оценка закона об образовании Украины полностью отличаются».

Цитата: «Венгрия и Украина оценивают украинский закон об образовании совершенно по-разному, – сказал министр иностранных дел Петер Сиярто, после обсуждения со своим украинским коллегой. Он подчеркнул, что живущие в Закарпатье венгры видят ситуацию иначе, чем украинское правительство». Еще министр сказал, что «Венгрия не желает борьбы с Украиной, но хочет того, чтобы венгры Закарпатья пользовались бы теми же правами, что и до принятия закона об образовании». «Однако, – говорит Сиярто, закарпатская венгерская община не говорит, что она удовлетворена ситуацией, а потому Венгрия не может отменить свое решение не поддерживать украинские предложения в Европе».

Это очень большое сообщение. Сиярто сказал, что поставлено под угрозу существование 71-ой школы в Закарпатье, что возможен пересмотр Соглашения об ассоциации между ЕС и Украиной. Сиярто подсластил пилюлю, сказав, что «Климкин приехал в Будапешт и выбрал путь диалога в это очень трудное время».

Сиярто подчеркнул недовольство и будущим законом о гражданстве в Украине. И его ключевая мысль: консультации с Украиной будут эффективными, если часть закона, то есть статья о языке, будет приостановлена.

А Климкин после этого отправился в Румынию. Вот что он написал из Бухареста, запись в его Twitter от 13 октября: «В Румунії все зовсім по-іншому, ніж в Угорщині. Є готовність до відкритого діалогу. Але треба предметно працювати із місцевою громадою».

Я был в контакте с моим коллегой, который сейчас работает в Будапеште, он не украинец, представитель одного из государств азиатского региона, он лицо незаинтересованное, ему можно доверять

По его словам, Мелешкану, министр иностранных дел Румынии на пресс-конференции с Климкиным сказал, что новый закон об образовании «очень чувствительная тема в отношениях между двумя странами» и что «Румыния настаивает на том, чтобы процесс преподавания на румынском языке был гарантирован на протяжении всего среднего цикла образования, по крайней мере, на нынешнем уровне».

Климкин сказал, что «никто не хочет закрывать школы или увольнять учителей».

Попытаемся спрогнозировать, что будет дальше. Итак, венгры вносят на обсуждение совета министров иностранных дел украинский закон об образовании 16 октября. 13 октября Немецкая волна сообщает, что МИД Эстонии выступает против требования Венгрии пересмотреть Соглашение об ассоциации. Сообщают, что в немецком МИДе это требование венгров не комментируют и советуют дождаться выводов Венецианской комиссии.

Но мы помним, как 3 октября Гриневич, министр образования, заявила: «мы будем работать со всеми национальными меньшинствами и всеми посольствами так, что возможность обсудить имплементацию Закона получат не только те меньшинства, чьи страны прибегают к громким заявлениям, а каждое – в зависимости от условий, в которых находится меньшинство, и его образовательных потребностей».

Итак, в зависимости от условий. А 13 октября вице-премьер Климпуш-Цинцадзе заявила, что «работа должна заключаться прежде всего в том, как мы объясним нашим коллегам из Венгрии уточненные позиции относительно того, каким образом, в какой пропорции будут преподаваться предметы после 5-го класса на языке национальных меньшинств и на государственном языке.

Мой прогноз единственно возможный. Для детей, граждан Украины венгерской, румынской и болгарской национальности, так как государственные структуры их государств за них заступаются, и имеют влияние на официальный Киев – будут сформулированы уточненные, как говорит Климпуш, условия, как говорит Гриневич. Для русскоязычных детей – нет.

Теперь по результату действий власти. Какие можно сделать выводы? Трудно их сформулировать лучше, чем это 13 октября сделал автор текста в Немецкой волне Кристиан Ф. Трипп. Комментарий называется: «Европейская пощёчив Украине через образовательный закон». Цитата: «До войны и кризиса в Украине добавилась еще одна проблема. Положениями образовательного закона о языках нацменьшинств Киев наживает себе новых врагов — вполне без надобности».

Итак, почему Порошенко и Климкин потерпели сокрушительное поражение с нормой о языке в законе об образовании?

Первое: закон не согласовывали, и не просчитывали последствия его принятия и подписания.

Второе – неудачные аргументы. Типа: в Румынии или в Венгрии нет украинских школ вообще – работают против Украины. А почему это украинцев это не интересовало ранее, почему не ставили ранее об этом вопрос? И в ответ нам же говорят: собирайте своих украинцев – будем для них школы делать.

Гриневич и Климкин настаивают, что они защищают права школьников на обучение на государственном языке в ВУЗе. Но это право учиться в ВУЗе, ведь туда можно и не поступать. И потом, почему поступать надо в украинский ВУЗ? Они могут поступать в румынский или в венгерский.

Говорят, что украинский язык нужен для работы в государственных органах Украины Да, но и здесь есть выбор – брать или не брать эту работу. Если берешь – учи язык. Называют большой процент тех, кто среди национальных меньшинств владеет украинским языком. Значит, для госорганов Украины – хватит.

И потом, как связаны знание украинского языка и победа на выборах? Никак. Подспудно понимается, что большее изучение украинского языка будет способствовать формированию общей национальной идентичности. На самом деле, когда вот так ломают через колено, а не повышают качество обучения, то это будет работать как раз против формирования такой идентичности.

И последнее на эту тему. Права человека и права ребенка – вот чем руководствуются в Совете Европы, а не проблемами национальной идентичности.

А теперь на следующую тему – о переговорах в Киеве Порошенко и президента Турции. Об этом следующий сюжет.

Четвертый сюжет.

«Президент Туреччини Реджеп Тайїп Ердоган на початку тижня відвідав Україну. Він зустрівся з українським колегою Петром Порошенком, а також взяв участь у шостому засіданні Стратегічної ради високого рівня між Україною й Туреччиною. Сторони обговорили шляхи поглиблення двосторонньої взаємодії на усіх стратегічних напрямках, а також питання миру й регіональної безпеки.

Реджеп Ердоган, Президент Туреччини: «Ми обговорили міжнародні та регіональні питання що стосуються наших країн, зокрема і питання безпеки чорноморського регіону. Ми не визнали і не визнаємо незаконну анексію Криму. Ми дуже задоволені підтримкою, яку надає Україна кримським татарам що довели вірність своїй країні».

Петро Порошенко і Редеп Тайїп Ердоган підписали угоду про захист інвестицій та уникнення подвійного оподаткування. Це означає, що турецькі та українські інвестори звільняються від додаткового міжнародного податку на території обох країн. Також глава нашої держави наголосив, що Туреччина входить в п'ятірку більших торговельних партнерів України та в десятку найбільших інвесторів.

Петро Порошенко, президент України: «Сьогодні наші делегації ретельно обговорили нашу взаємодію в торгівельно-економічній та інвестиційній сферах. Лише за шість місяців цього року товарообіг між Україною та Туреччиною зріс майже на 20%».

Президенти також підписали план дій по застосуванню літальних апаратів у вже чинному меморандумі про співпрацю між Укроборонпромом та під секретаріатом Міністерства оборони Туреччини.

Ще анонсували відкриття нових маршрутів авіа та паромного сполучення між обома країнами. Зустріч президентів приурочили 25 річниці встановлення дипломатичних відносин України та Туреччини».

Вячеслав Пиховшек: По итогам визита Эрдогана. Согласно сообщению информационного агентства «Anadolu Ajansı», компания ASELSAN – флагман оборонной промышленности Турции, подписала контракт на поставку на 43,6 миллиона долларов с украинским предприятием Spets Techno Export. Говорят, что что этот контракт касается обеспечения Вооруженных Сил Украины средствами беспроводной связи, и что в соответствии с соглашением, эта продукция поступит в ВС Украины в 2018 году.

При этом Эрдоган, как сообщал корреспондент УНИАН, ушел от ответа на вопрос о возможности введения санкций Турции против Российской Федерации. Это объяснимо: по данным турецкого телеканала ТРТ от 14 сентября 2017 года «в первой половине 2017 года товарооборот между Россией и Турцией вырос на 30 процентов по сравнению с аналогичным периодом прошлого года. Турецкий экспорт в Россию вырос в 1,5 раза».

В работе с таким непростым партнером, как Турция, Порошенко практически бессилен. Турки используют ситуацию, чтобы нарастить сбыт продукции в Россию. На словах Украину поддерживают, но проводят и с Россией совместные военно-морские учения. Турция на словах связана с Украиной решениями пятого заседания Стратегического совета высокого уровня от марта 2016 года, которой обязалась присмотреться к использованию газотранспортной инфраструктуры Украины, но при этом она активно помогает России в строительстве газопровода Турецкий поток.

Да, турки говорят, что они не признают аннексии Крыма, но попадаются и такие публикации как в газете «Cumhuriyet» от 10 октября, фрагмент: «Президент Федерации крымско-татарских обществ в Турции Унвер Сель прокомментировал заявление президента Тайипа Эрдогана «мы не признаем незаконное присоединение Крыма к России».

«На самом деле украинцы очень хорошо знают, что Крым никогда не был Украиной, – сказал Унвер Сель. – Запад уже должен отказаться от настойчивой политики «Крым – это Украина», конец цитаты.

Мне неизвестно, кто этот человек и насколько он влиятельный. Но появление таких публикаций аккурат к тому, как Эрдоган работал в Киеве – конечно не случайно.

Это ВТОРАЯ ЧАСТЬ текстового варианта телепрограммы «Субъективные итоги недели» за 15 октября 2017 года. Прошу под этим текстом задавать вопросы к выпуску 22 октября 2017 года. Правила общения прежние: уважение, логика, аргументы. Немедленный «бан» только за оскорбления, за обвинения, а именно бездоказательные обвинения, за разжигание ненависти и межнациональной вражды.

Перехожу к темам внутренней политики. Первый сюжет: об очередном незавершенном успехе работников правоохранительной системы.

Пятый сюжет.

«Корупцію на майже150 млн гривень виявили у Міністерстві оборони України. Затримали чотирьох посадовців, зокрема заступника міністра оборони й директора департаменту держзакупівель – це Ігор Павловский та Володимир Гулевич. Підозрюють їх у привласненні майна.

Розслідування НАБУ І САП почали ще у вересні минулого року. Тоді провели торги й уклали 14 угод про закупівлю палива для техніки, але постачальник і замовник згодом підвищили вартість пального і на цій схемі вкрали 150 мільйонів гривень.

Голова САП Назар Холодницький тоді одразу заявив, що вимагає для чиновників запобіжний захід арешт із можливість внести заставу.

Назар Холодницький, голова САП: «Станом на зараз на сьогоднішню годину називати прізвища та компанії, як всі хочуть почути є процесуально неправильно. Ми будемо просити то, що ми маємо просити – тримання під вартою. За внесення застави ми повинні просити у всіх випадках, згідно чинного закону».

Емоційне відреагував на корупцію в Міноборони і президент України. Петро Порошенко наказав завершити розслідування у найкоротші терміни.

Петро Порошенко, президент України: «Нікому не дозволю красти в армії. Ті, хто буде красти в армії – руки повідрубую. Оце позиція президента, бо армія є предметом моєї персональної роботи. Армія є одним із наших очевидних досягнень за три роки».

Відреагував і міністр оборони. Степан Полторак заявив, що затримані повинні нести відповідальність, якщо їх провину доведуть.

Степан Полторак, міністр оборони України: «Генерал Павловський виконував свої обов'язки з першого дня агресії. Виконував їх достатньо професійно. Він був керівником АТО Маріуполь під час активних бойових дій там, але якщо він причетний до злочину – він має за це відповісти».

Солом'янський райсуд Києва обрав заступнику міністра оборони Ігорю Павловському запобіжний захід – цілодобовий домашній арешт на 2 місяці. Його зобов'язали носити електронний браслет стеження і здати закордонний паспорт. Такий же запобіжний захід обрали і директору Департаменту держзакупівель Міноборони Володимир Гулевичу.

Сторона звинувачення не задоволена рішенням суду. САП наполягала на арешті з альтернативою застави в 75 млн. гривень. Фігуранти справи своєї провини не визнають.

Ігор Павловський, заступник міністра оборони: «Мені ні разу не повідомили, не викликали на допит, не запропонували дати пояснення, а зробили на всяк випадок керівником злочинного угрупування, виходячи з того, що кожен у Міноборони має свої функції і повноваження».

Вячеслав Пиховшек: Схема, описанная НАБУ, довольно проста: это увеличение цены на топливо путем заключения дополнительных соглашений. Но ее еще предстоит доказать в суде, это первое. Второе: мы уже не раз наблюдали при этой власти как производились громкие аресты, объявлялись подозрения и описывались аналогичные схемы.

Пример: 25 марта 2015 года, арест публично, на заседании Кабмина, главы ГСЧС Сергея Бочковского и его первого заместителя Василия Стоецкого. И схема похожая: тогда представитель МВД заявлял о «коррупционных схемах в системе ГСЧС», которая состояла в том, что «закупка ГСМ осуществлялась у Лукойла, Альянса и других предприятий по значительно завышенным ценам, а предприятия с более низкими ценовыми предложениями к участию в тендерах не допускались».

Порошенко 26 марта 2015 года назвал «спецоперацией» задержание Бочковского, подготовленную Министерством внутренних дел и согласованную с ним и Генеральной прокуратурой. Но спецоперация закончилась ничем.

Далее, примем во внимание возможные президентские амбиции главы НАБУ Сытника и публикации о том, что Шабунин, антикоррупционный активист, говорит о перспективе похода на выборы под лозунгом борьбы с коррупцией. Спецоперация по Минобороны может быть составной частью раскручивания Сытника. Получится что-то доказать – он на коне и весь «в белом», не получился – скажет: я хотел – мне не давали.

А тема, о которой речь пойдет в следующем сюжете – связана формированием очередной судебной вертикали, которая может решать и политические задачи.

Шестой сюжет.

«У Євросоюзі наполягають на необхідності створення в Україні окремого Антикорупційного суду. Там навіть готові допомагати з відбором суддів. Про це повідомили у представництві ЄС в Україні після того, як Венеціанська комісія ухвалила висновок щодо законопроектів про створення системи антикорупційного судочинства. В ЄС наголосили, що суд повинен бути створений як незалежна і окрема установа від структури судової влади, яка існує.

З такою позицією погоджується і народний депутат і голова парламентського комітету із запобігання і протидії корупції Єгор Соболєв. Він вважає, що потрібно залучити експертів з Євросоюзу і зі США.

Єгор Соболєв, народний депутат, фракція Самопоміч: «Всі важливі справи, які потрапляють до суду, вони тягнуться, нам потрібні люди, які будуть виносити вироки топ-корупціонерам. Тому ми пропонуємо створити спеціалізований суд, підібрати туди за допомогою американців та європейців справді принципових суддів, і хай вони відправляють за грати тих, кого викриває антикорупційне бюро і антикорупційна прокуратура».

Виступаючи на сесії ПАРЄ, президент України Петро Порошенко заявив, що зараз триває пошук оптимальної формули для створення антикорупційного суду. Цей орган почне діяти в Україні в разі виконання чотирьох передумов.

Петро Порошенко, президент України: «Створення антикорупційного суду буде успішним, якщо врахують такі складові: перше – якісне законодавство, що відповідає Конституції; друге – незалежні, політично нейтральні члени комісії з добору суддів; третє – професійні та доброчесні кандидати; четверте – у суспільстві існуватиме довіра до нового суду».

Вячеслав Пиховшек: НАБУ уже существует не первый день, и кое-какие выводы из его деятельности мы можем сделать. Например, НАБУ принципиально не занималось Гонтаревой, главой Нацбанка, и трудно найти другое объяснение, кроме того, что она неприкасаемая, ибо сделала очень много черной работы, за что удостоилась многочисленных похвал со стороны США.

Существуют многочисленные публичные свидетельства координации работы НАБУ и американского ФБР. И вот появляется и еще антикоррупционный суд, который, возможно, опять будет подчинен США.

Выводы здесь очевидны. Во-первых, Украина шаг за шагом отдает суверенитет. Во-вторых, остается замкнуть эту логическую цепочку и создать места лишения свободы, которые будут предназначены для тех, чью деятельность расследовало НАБУ, и кто будет осужден антикоррупционным судом. «Веселое» развитие событий.

На прошлой неделе брифинг давал и генерал Грицак, глава СБУ. Кое-что с брифинга, об этом следующий сюжет.

Седьмой сюжет.

«Хто керує обороною на Донбасі? Як виявилося – не СБУ. Про це повідомив глава Служби безпеки України Василь Грицак. Антитерористичною операцією на сході країни повинна була б керувати саме СБУ. Однак, за словами Грицака, у спецслужби немає необхідних для цього коштів і кадрів. За фактом – спецопераціями керував або начальник Генштабу Віктор Муженко, або його заступники.

Василь Грицак, голова Служби безпеки України: «Те, що проходило на Сході, називається «антитерористичною операцією», і, звичайно АТЦ мав би грати першу скрипку, але я відверто вам скажу, любі друзі, що на жаль, або на щастя в штабі АТЦ немає такого калібру фахівців, які б могли управляти сухопутними військами, артилерією й іншими речами».

У зв'язку з цим, законопроект про реінтеграцію Донбасу жодним чином не зменшить функцій і повноважень СБУ, уточнив Грицак. Більш того, він стабілізує ситуацію на Донбасі, оскільки дозволить більш скоординовано управляти спецоперацією».

Вячеслав Пиховшек: кроме сказанного выше, генерал Грицак сказал, что СБУ предотвратила теракт на железнодорожной станции в Мариуполе в отношении пассажиров поезда «Мариуполь-Киев». И что это факт, когда потенциальный теракт был потенциально направлен не против военных, а против гражданских. Это тревожный сигнал. Возможен новый уровень эскалации.

Но и без этого есть чем заниматься. Вот сообщение, автором которого является заместитель генерального директора телеканала ATR Айдер Муждабаєв. 11 октября он написал у себя в Facebook: «Саакашвили грозит убийство, возможно, 17 октября. За ним следят агенты российского ГРУ, и в случае приказа из Москвы они сделают свое дело. Отдадут ли приказ — вопрос. Но если отдадут, то затем, конечно, будет попытка переложить вину за это на украинскую власть в целом и косвенно на Порошенко. На месте нашего президента я бы сейчас озаботился безопасностью Саакашвили в самой полной мере». Муждабаєв также сказал – источник его информации не спрашивайте ни в личке, никак, но он у него вызывает доверие.

Давайте разбираться. Это шаблон, который используется регулярно. Все мы помним использование известного фальшивого «отравления Ющенко». И что – это не сработало? Еще как. Ирина Геращенко, бывший пресс-секретарь Ющенко, и раскрутила это «отравление».

Вот еще пример: 13 сентября 2012 года Тимошенко в харьковской больнице заявляла: «конфискованные у нее дозиметры показывали в ее палате четырехкратное превышение нормы радиации», при том, что большего абсурда, чем превышенная норма радиации в палате и больнице, где постоянно работают медицинские работники, трудно себе и придумать.

Но так как в протекторате Украина у многих отсутствует не только память, но и логика и здравый смысл, то повторение возможно. Могут стрелять из гранатомета, ибо «антинародный режим Порошенко» пошел на преступление, испугавшись роста рейтинга «народного героя». Не попадут, конечно. Скажут, «только чудо спасло народного героя».

Могут придумать и другие трюки, но мы уже видели шаблон под названием «сакральная жертва», а значит знаем, куда смотреть. Считаю, что технологический прием в варианте самопокушения, самоотравления Саакашвили – вполне возможен. При том, что Саакашвили сейчас, конечно, Неуловимый Джо: его никто не ловит, вот потому он и неуловимый.

Но после текста Муждабаева с проблемами надо будет считаться и СБУ – Муждабаев всегда может сказать, что он предупреждал о потенциальном ЧП.

О деятельности СБУ появилась интересная статья в «New York Times». Ее авторы Эндрю Хиггинс и Эндрю Крамер написали о том, что: «Центральное разведывательное управление поставило компьютеры, рассказала Виктория Горбуз, бывший руководитель отделения связи в СБУ, которая работала с иностранными правительствами. Отдел г-жи Горбуз переводил телефонные перехваты из новой системы и направлял их американцам. «Эта команда должна переводить и 24 часа в сутки находится в полном сотрудничестве с американскими коллегами», – сказала она.

При этом мы помним заявления Полякова, нардепа, Луценко, генпрокурора и Сарган, его пресс-секретаря, о прослушивании около 114 телефонов высших руководителей Украины, которое заказывало НАБУ. И как понимать эту статью в «New York Times»? Как конкуренцию НАБУ и СБУ?

Еще одно сообщение с брифинга главы СБУ Василия Грицака. Его прямая речь: «Мы, в принципе, понимаем ситуацию, которая есть и вокруг Киево-Печерской Лавры, в том числе, но представители Лавры делают скорее шаги на упреждение, предают огласке информацию, чтобы потом избежать возможных инсинуаций. Я скажу от себя и от СБУ – мы будем делать все, чтобы обеспечить порядок и законность на улицах столицы и в других регионах нашего государства».
Есть из-за чего работать на упреждение. Вот свежее информационное сообщение СБУ на их официальном сайте 14 октября о некоторых провокациях против Церкви: «СБУ офіційно інформує, що насправді за спробами організації провокацій та їх інформаційним супроводом безпосередньо стоять представники так званого «Комітету порятунку України».

Ничуть не стремлюсь поставить под сомнение то, что утверждает СБУ –у меня нет по тому поводу никакой позиции, но есть и другой кандидат в «спасатели», которого зовут Илья Кива, он имел отношение к милиции и 10 июля 2016 года написал в Facebook: «Сегодня, выйдя из церкви, почувствовал желание освободить Киево-Печерскую Лавру от захвативших, оскверняющих и насиловавших её московских фсбшных упырей в рясах и вернуть святыню украинскому народу».

Могут быть разные мнения, в результате какого внешнего вмешательства Илья Кива, патриот и правоохранитель почувствовал желание освобождать. Но он ближе, чем любой комитет-освободитель.

А 12 мая 2016 Тернопольский облсовет предложил конфисковать Свято-Успенскую Почаевскую Лавру у Украинской Православной Церкви и превратить святыню в Кременецко-Почаевский государственный историко-архитектурный заповедник. Тоже хотели «освободить» от Церкви.

Было еще одно заявление от Василия Грицака: он против поездок украинских чиновников уполномоченных на выполнение функций государств в Российскую Федерацию без разрешения Министерства иностранных дел Украины. На эту тему следующий сюжет.

Восьмой сюжет.

«Заборонити в'їзд до Росії. У Верховній Раді зареєстрували законопроект, який обмежить виїзд громадян України до сусідньої Російської Федерації. З такою ініціативою виступили нардепи від Блоку Петра Порошенка – Андрій Немировський, Андрій Шинькович та позафракційний Андрій Денисенко. За пропозицією обмеження зачеплять не всіх. У документі йдеться винятково про держслужбовців та політиків. Якщо Парламент ухвалить законопроект, то до Росії не зможуть поїхати, зокрема, президент, голови та заступники його адміністрації, міністри, народні депутати, а також судді і прокурори. Порушники на рік можуть втратити право обіймати посаду в органах влади або платитимуть штраф.

Проти поїздок до Росії і Секретар РНБО Олександр Турчинов.

Олександр Турчинов, Секретар РНБО: «Коли країна буде визнана агресором, то туди можуть їздити тільки розвідники та шпигуни. Так чи ні? Коли він розвідник, ми знайдемо як його туди переправити. Коли шпигун, то я вважаю, що нема чого робити, коли він виконує окремі функції».

Вперше з ініціативою обмежити виїзд українців до Росії виступив глава Служби безпеки Василь Грицак. Минулого тижня він навіть заявив, що відповідний законопроект вже підготували юристи СБУ. Там передбачено покарання для порушників жорсткіші, ніж пропонують депутати – аж до кримінальної відповідальності».

Вячеслав Пиховшек: да, есть такой закон, вернее законопроект №7187 «О внесении изменений в некоторые законодательные акты Украины относительно введения временного ограничения права граждан Украины на выезд из Украины в государство-агрессор». Им предлагается запрет на выезд в Россию госслужащих, в связи с тем, что «в состоянии гибридной войны на наших госслужащих страна-агрессор может оказывать давление через спецслужбы путем подкупа, шантажа или вербовки с целью ведения антигосударственной деятельности. Таких лиц могут похищать, применять к ним пытки, лишать свободы, даже лишить жизни. В таких случаях Украина не может обеспечить защиту их прав».

Я бы дополнил драматургию авторов этих текстов. Во-первых, можно было бы вообще ограничить право госслужащих на выезд за рубеж, например, в отпуск, ибо страна-агрессор может подкупать, шантажировать, вербовать, пытать и лишать свободы на территории третьих стран. Рука у Москвы длинная – Бог его знает, куда дотянется? Во-вторых, а почему госслужащим запретят выезд в Россию, а членам их семей – нет? Получается, дипломату Климкину вне служебных дел в Россию выезжать нельзя, а его жене Марине Михайленко можно? Непорядок какой-то получается.

8 апреля 2016 года Марина Михайленко написала в Facebook: «Я не збираюся зрікатися свого батька, не дивлячись на те, що вже деякий час не спілкуюся з ним. «Подвиг Павлика Морозова» навіть в моєму напіврадянському дитинстві (закінчила школу в 1992 році за незалежної України) не викликав у мене нічого, окрім огиди. Я буду завжди вдячна моїм батькам за все, що вони для мене зробили».

Кстати, очень достойный текст. А появился он в апреле 2016 года в связи с появлением публикаций, что тесть главы МИД Украины Павла Климкина генерал Юрий Михайленко награжден в России медалью «За возвращение Крыма». Марина Михайленко тогда работала руководителем Главного департамента внешней политики и европейской интеграции Администрации Порошенко. Сейчас я посмотрел, кто на этом месте трудится: написано Жовква Игорь Иванович.

И продолжается эпопея с неназначенным министром здравоохранения Супрун. Об этом следующий сюжет.

Девятый сюжет.

«Позов проти прем'єр-міністра. Відразу три народних депутати Верховної Ради подали в суд на Володимира Гройсмана. Це Андрій Деркач, Юрій Одарченко та Валерій Дубіль. Вони вимагають від прем'єра негайно подати кандидата на посаду міністра охорони здоров'я. Депутати обурені, що за півтора роки роботи Гройсмана в Кабміні він не зробив «жодної спроби призначити легітимного міністра».

За словами Деркача, нова медична реформа порушує права українських громадян. Також була зірвана програма закупівлі ліків за останні три роки.

Андрій Деркач, народний депутат, позафракційний: «Я практически уверен, что правовая позиция у нас безукоризненная, и перед направлением в суд у нас имелась длительная переписка и с президентом Украины, и с премьер-министром, и с ГПУ на тему невыполнения Конституции Украины. Для нас это был очень важный момент, потому что нелегитимный человек исполняет обязанности министра».

Уляна Супрун тимчасово виконує обов'язки міністра охорони здоров'я з 1 серпня минулого року. За цей час вона представила громадськості низку реформ. Утім, її діяльність часто критикують як народні депутати, так і звичайні українці. В уряді Гройсмана крім Міністерства охорони здоров'я вакантними залишаються посади міністрів аграрної та інформаційної політики. Але, парламент поки не голосував за відставку Тараса Кутового і Юрія Стеця, які раніше написали заяви про звільнення».

Вячеслав Пиховшек: Напомню, что срок временного исполнения обязанностей министра здравоохранения Ульяны Супрун давно истек. 11 июля 2015-го Порошенко вручил Ульяне Супрун и ее мужу Марку паспорта граждан Украины, подписав указ о предоставлении им украинского гражданства. Следовательно, 11 июля 2017 года у американки Ульяны Супрун истекло 2 года, которые предоставляются для отказа от гражданства США, и получения постоянного паспорта гражданина Украины.

Но почему Гройсман не делает Супрун полноценным министром? Ведь наш героический премьер еще 4-го апреля заявил, что выступает за назначение Супрун министром, но продолжает консультаций по этому вопросу. Возможно Супрун призвана исполнить то, что она называет «медицинской реформой», после чего, например, может отправиться к Яресько в Пуэрто-Рико, а Гройсман посадит на потоки в Минздраве своего человека? Жду Ваших версий, уважаемые зрители.

Как и обещал в прошлой программе, продолжаю рассказывать реальную биографию Наливайченко, экс-главы СБУ. В прошлой программе я рассказал о ней до его отставки, а вот как он ее комментировал 9 июля 2015 года в газете «Сегодня»: «мы теперь все знаем, что было на следующий день после отставки. Я ушел из СБУ, а уголовное дело тут же закрыли, и никакого расследования не проводилось. Представляю себе реакцию ФБР, которое сегодня приезжает помочь Украине, а завтра украинцы закрывают дело. Поэтому решение сцепить зубы и уйти было верным».

Первоначально Порошенко не хотел ругаться с Наливайченко. По этой причине Ирине Фриз, доверенному человеку Порошенко и его депутату, поручили сказать в Главкоме 10 июля 2015 года следующий текст, Фриз говорит, отвечая на вопросы журналиста:

– Я точно знаю, що відбулась нормальна розмова з паном Валентином Наливайченком і йому була запропонована інша робота в команді.

– Голови Служби зовнішньої розвідки?

– Так.

– Але Наливайченко начебто відмовився.

– Були й інші пропозиції.

– Тобто Наливайченка ми незабаром ще можемо побачити в команді президента?

– Президент не зачиняв двері перед Наливайченком».

Затем Наливайченко инициирует различного рода расследования, в процессе которых наносит удар по Борису Ложкину, главе администрации у Порошенко. Несколько ударов были и через западные СМИ, чью информацию потом перепечатывали в Украине.

Вот пример такой публикации. В итальянской газете «L'Arena» появляется статья, которую 28 июля 2015 года перепечатывает информагентство РБК Украина. Сообщается, что посредник от Ложкина по фамилии «Бейлин организовал выплату дополнительных сумм (чиновникам) Министерства инфраструктуры и Министерства аграрной политики и продовольствия: прибавка к жалованию от 3000 до 7000 долларов в месяц руководителям департаментов».

Начиная с сентября 2015 года Наливайченко переходит в прямую атаку на Порошенко. Вот пример такой атаки, публикации в газете «Комсомольская правда в Украине» 17 сентября 2015 года. Наливайченко говорит: «офшорные схемы используют люди, которые находятся в парламенте. Один из них возглавляет группу дружбы Украина-Австрия. И как австрийцы должны на это смотреть? В марте 2014-го мы с послом Австрии составляли первый список санкций, активов, которые нужно возвратить в Украину. И вот что получается, тогда мы просили: верните украденные деньги, а в августе-сентябре 2015-го в австрийских банках опять лежат огромные суммы, полученные через теневые схемы. И фигурируют фамилии из украинской власти».

Наливайченко, уволенный с должности председателя СБУ, не обеспечил себя политическим прикрытием. Осенью 2015 года приходит очередь создавать для себя общественное движение. И вот что Наливайченко пишет по этому поводу в Facebook 3 октября 2015 года – он говорит о телефонном разговоре с Марси Каптур, членом Конгресса США, цитата: «Конгресмен жваво цікавилася започаткованим мною і однодумцями Антикорупційним рухом (Transparency movement) та попросила надавати їй максимум інформації про діяльність руху задля об'єднання зусиль і підтримки України у цей складний час. А я попросив її, як досвідченого політика і законодавця, допомогти в розбудові нашої молодої організації».

Затем мишенью Наливайченко становится Игорь Кононенко, народный депутат и человек Порошенко. Но Кононенко начал огрызаться, и пока у Наливайченко ничего с Кононенко не получилось – пример их заочной перепалки от 15 октября 2015 года, тоже информагентство РБК Украина.

Наливайченко утверждает, что Кононенко связан с коррупцией. Речь идет о документах, которые, по словам Наливайченко, доказывают связь Кононенко с компанией Intraco management Ltd, которая ежемесячно выводит из Украины от 100 до 300 тыс. долл. В деятельности компании присутствуют признаки отмывания денег.

В свою очередь, Кононенко эти обвинения отрицает: «Во-первых, это фотокопии. На этих фотокопиях нет ни подписей, ни каких-либо отметок банка. В-третьих, для тех специалистов, которые в этом разбираются, те копии якобы платежных документов, которые там есть, это transfer by payment order, они не является платежным документом».

Наливайченко продолжает поддерживать отношения с американцами. Вот что написал у себя в Facebook Лубкивский, доверенное лицо и помощник Наливайченко, 1 февраля 2016 года: «Візит Наливайченка до Вашингтона розпочався робочим сніданком з легендарним Джеймсом Бейкером), колишнім Державним секретарем США в адміністрації президента Джорджа Буша-старшого, главою адміністрації президента Рональда Рейгана, дипломатом, який готував визнання незалежності України з боку США». И здесь же фотография из серии «здравствуйте, мы ваша крыша» – Наливайченко и Бейкер.

Ясно, что это была только одна из встреч Наливайченко в феврале 2016 года в Вашингтоне, одна из тех, о которой нам решили рассказать. 3 февраля пресс-служба партии «Батькивщина» размещает фотографию, которая разъясняет, что Наливайченко и Тимошенко делали в Вашингтоне – на фотографии Джон МакКейн, Тимошенко, ее внешнеполитический советник Немыря и сам Наливайченко.

Вашингтон остался в туманной дымке и вот Тимошенко и Наливайченко сообщают, до чего они договорились у МакКейна, почему ходили к нему вместе. Сообщение РБК Украина от 12 февраля 2016 года: «Политическая партия «Батькивщина» Тимошенко и общественная организация «Антикоррупционное движение» Наливайченко объявили об объединении для проведения реформ в стране, наработки новой Конституции, смены правительства и проведения досрочных парламентских выборов в стране. «Это объединение наших команд и совместная работа одной командой в политике, в гражданском обществе, во всех направлениях для того, чтобы вернуть страну на логичный, гармоничный, эффективный путь развития», – сказала Тимошенко.

Сам Наливайченко тоже не считал ничего нужным скрывать. 12 февраля 2016 года он написал в Facebook: «После поездки в Вашингтон, в частности, существенного расширения международного взаимодействия с партнерами в американском неправительственном секторе наше Антикоррупционное движение начинает партнерство в Украине со Всеукраинским объединением «Батькивщина» и его лидером Тимошенко».

Обратим внимание на некоторые вещи, которые Наливайченко говорит в настоящее время. Вот что он сказал на телеканале NewsOne позавчера – 13 октября: «Конкретні вимоги – три тисячі заяв «Рух Справедливість» ми зібрали рік тому по всій країні. Заяв проти корупціонерів, офшорників, найближчих поплічників президента Порошенка. Їж прізвища, вже знаєте, згадувати гидко. Рік пройшов – три тисячі громадян вимагали від президента Порошенка – «дійте: покарайте, переслідуйте, хай вони будуть за гратами, а вкрадене нехай повернуть із їх офшорів, які знаходяться у Белізі, на Віргінських островах». Що зробив президент? Нічого за рік. Що зробили ці крадії? Вони переоформили офшори, перевели гроші в Іспанію, в Австрію, в Британію і так далі, і тепер цих грошей шукай, як того вітру в полі».

Вячеслав Пиховшек: обратите внимание – еще 9 июля 2015 года Наливайченко говорил на эту тему. Вот еще один фрагмент из его интервью. Та же упоминаемая выше газета «Сегодня», 9 июля 2015 года: «Но вот, что я хочу сказать: мне не дали довести дело до конца, но мы вернемся. Никуда не денутся эти денежные проводки по офшорам, никуда не денутся бухгалтеры, никуда не денутся банки на всяких Виргинских островах, будет стоять на месте и Белиз, и Кипр».

О Белизе Наливайченко говорил и 13 октября. Это означает, что он отслеживает ситуацию.

Я продолжу рассказ о его политической биографии в следующей программе, а пока сюжет на тему долгоиграющего закона о реинтеграции.

Десятый сюжет.

«Закон про особливе самоврядування на Донбасі набрав чинності. Цей документ ще на рік продовжує дію аналогічного закону, який ухвалили у 2014 році. Але повною мірою він запрацює лише після виведення усіх незаконних збройних формувань з Донбасу. Лише тоді можна буде говорити про амністію для учасників конфлікту, а також проведення місцевих виборів – наголошують автори закону.

Водночас він створює умови для роботи в регіоні миротворчої місії ООН. Президент України Петро Порошенко заявив, що виконання закону про особливості місцевого самоврядування в окремих районах Донбасу безпосередньо залежить від виконання Росією пред'явлених їй вимог.

Петро Порошенко, президент України: «Можливість виконання закону жорстко обумовлено низкою вимог до Росії, як до агресора і окупанта та її маріонеточних режимів. Насамперед, вимогою про виведення російських військ, незаконних збройних формувань, виведення військової техніки з території України і нормою про відповідність політичних процесів стандартам ОБСЄ. Натомість, наша репутація, яка з відповідальністю ставиться до виконання Мінських домовленостей, дозволяє щоразу впроваджувати санкції проти Росії країни-порушниці угод. І ці санкції значною мірою стримують агресора».

Тим часом у законопроект про реінтеграцію окупованих територій будуть внесені правки, зокрема ті, які стосуються деокупації Криму. Про це заявила представник Президента в Парламенті Ірина Луценко. А секретар РНБО Олександр Турчинов заявив, що цей закон допоможе звільнити окуповані території.

Олександр Турчинов, секретар РНБО: «Головна задача цього закону – це звільнення окупованих територій і, безумовно, ті рішення, які прийняла ВРУ у першому читанні, підтримавши цей закон, це є стратегічне рішення для нашої країни тому що в першу чергу ми визнаємо РФ агресором».

Голова фракції БПП Артур Герасимов заявив, що виключає можливість затягування у другому читанні розгляду законопроекту про реінтеграцію. За його словами, згідно з регламентом, протягом 14 днів будуть внесені поправки і після розгляду у профільному комітеті документ буде проголосовано. Утім, наразі сценарію військового вирішення проблеми окупованих територій немає. Герасимов впевнений, що потрібно більше працювати на дипломатичних та інформаційних полях.

Артур Герасимов, голова фракції БПП: «Поки що не існує виключно військового рішення щодо ситуації з нашими окупованими територіями. Я маю на увазі і Донбас, і Крим. Нам потрібна повністю щільна робота не тільки на військовому фронті, але й на фронті дипломатичному і на фронті інформаційному».

Вячеслав Пиховшек: На прошлой неделе, 10-13 октября, Киев посетила Урсула Мюллер, помощник Генерального секретаря ООН по гуманитарным вопросам и заместитель Координатора по вопросам чрезвычайной помощи. Мюллер – бывший поверенный в делах Германии в Исландии, бывший генеральный директор Министерства экономического сотрудничества и развития Германии, бывший заместитель генерального директора МИД Германии и посланник Германии в Афганистане, координатор от Германии в Косово. Потом служила в Совете директоров Всемирного банка

Вот что сообщали перед приездом Мюллер, цитата, «під час триденного візиту в Україну заплановані зустрічі з вищими посадовими особами уряду, представниками гуманітарної та дипломатичної спільноти, а також родинами, які були змушені переселитись через конфлікт на сході. Очікується також, що пані Мюллер відвідає схід України, щоб на власні очі побачити гуманітарну ситуацію людей, які живуть на територіях, що постраждали від бойових дій, що тривають вже четвертий рік поспіль».

Вот что сообщает 13 октября после ее приезда и увиденного на Востоке Украины: «На сході України мільйони людей живуть без базових засобів до існування, і не можуть вільно пересуватися, щоб отримати доступ до критичних послуг. пані Мюллер зустрілась з людьми похилого віку, які постраждали від конфлікту. «Я зустріла людей, які показали неймовірну стійкість. Їх життя продовжує погіршуватися, але вони живуть з надією. Їх єдине бажання — це мир, щоб мати змогу повернутись додому та жити нормальним життям».

Сегодня Голос Америки цитирует Єнса Ларке, его называют «представником Управління ООН з координації гуманітарних справ». Цитата: «За словами Ларке, більшість людей, які терміново потребують допомоги, живуть у районах, що контролюються бойовиками на сході, хоча ділянки потреби існують і в контрольованих державою районах по всій країні. Це спричиняє величезні страждання мільйонам людей, які живуть у зонах, близьких до лінії зіткнення, яка відокремлює зони, контрольовані кожною зі сторін. ООН повідомляє, що близько 4-х мільйонів людей потребують їжі, медичних послуг, житла, охорони, води та покращення санітарних умов з наближенням зими. Одним із наслідків цієї кризи, що погіршується, є те, що зараз ми оцінюємо, що 1,2 млн людей в Україні з обох сторін лінії розмежування... не забезпечені харчовими продуктами. Отже, це, безумовно, непокоїть».

На прошлой неделе отмечали государственный праздник. На эту тему – следующий сюжет.

Одиннадцатый сюжет.

«14 жовтня в Україні відзначили день захисника. Його традиційно відзначають у свято Покрови Пресвятої Богородиці. Цього року Президент Петро Порошенко завітав на Софійську площу в Києві. Там ліцеїсти присягали на вірність Україні. Гарант побажав їм наснаги і мужності. Також президент окремо привітав всіх військовослужбовців із днем захисника країни та подякував за їхню віддану службу. Традиційно вважають, що на Покрову у 1942 році була утворена Українська повстанська армія.

Відтак столицею пройшла урочиста хода на честь 75-ої річниці УПА. Біля пам’ятника Кобзарю зібралися активісти «Національного корпусу», «Правого сектора» та інших націоналістичних організацій. Там вони провели віче.

Не обійшлося на марші і без провокацій. Під час віча із натовпу вивели чоловіка, який кілька разів зіганув під час вигуків «Слава нації, смерть ворогам», «Україна понад усе».

Далі із українськими прапорами та стягами УПА активісти, ветерани УПА, бійці АТО рушили центром Києва через майдан Незалежності до Подолу.

Правопорядок на вулицях забезпечували близько 5-ти тисяч поліцейських. Надвечір учасники ходи підпалили факели. Завершилась хода на Контрактовій площі святковим концертом гурту «Кому вниз».

Такі акції відбулись також у Харкові та Херсоні. Щоправда, там зібралось не так багато людей.

Активістка: «За звичаєм майданівським ми збираємось для того, щоб згадати усіх героїв усіх часів української нації, провести паралель із сьогоднішніми захисниками України, які є і добровольцями і військовослужбовцями і для того, щоб спільним словом, спільною молитвою вшанувати усіх наших».

Вячеслав Пиховшек: из последних назначений. 11 октября «Reuters» сообщает, что канцлер ФРГ Меркель назначила своим новым советником по вопросам международных отношений Яна Хекера. До этого он служил федеральным судьей и отвечал за координацию немецкой политики по вопросам беженцев. Сообщается, что Хекер заменил Кристофера Хойсгена, который работал советником Ангелы Меркель по международным отношениям с 2005 года, а в июле 2017-го был назначен представителем Германии при ООН.

Хекер – новый человек, которому придется иметь дело с Порошенко. Напомню, что 16 января 2016 года Хойсген, предшественник Хекера, работал в Киеве вместе с советником Президента Франции Жаком Одибером, которого тоже ныне заменили. Хекер, наверняка будет работать и с Волкером, спецпредставителем США по конфликту на Востоке Украины. Доказательством служит фотография, которую Волкер сам разместил в Twitter 20 сентября. На ней он сам, министр иностранных дел Канады Фриланд и специальный посланник Федерального канцлера Германии Кристоф Хойсген.

Мир и Европу, в частности, гораздо больше, чем Украина, интересуют события в Испании. О происходящем в Каталонии – следующий сюжет.

Двенадцатый сюжет.

«Проголошення незалежності від Іспанії відклали. Президент Женералітету Каталонії Карлос Пучдемон таки підписав декларацію про суверенну й демократичну республіку Каталонію. Проте в дію документ так і не ввів. Він попросив у парламенту декілька тижнів заради діалогу з офіційним Мадридом. Пучдемон пообіцяв втілити результати референдуму, який, всупереч позиції Іспанії, таки відбувся 1-го жовтня.

Карлес Пучдемон, глава Каталонії: «В цей історичний момент я беру на себе відповідальність президента, щоб представляти всіх наших громадян. За результатами референдуму, Каталонія стане незалежною республікою. Ми закликаємо Європу до переговорів. Там стурбовані вирішенням цієї конфліктної ситуації. Ми маємо почути кожен голос. Всі вони просили дати їм певний час, аби ми мали шанс на переговори з Іспанією».

Через годину після такої заяви, іспанський уряд скликали на екстрене засідання. Мадрид не визнав референдум. А віце-прем'єр-міністр Іспанії Сорая Саенс де Сантамарія наголосила – країна має справу із шахрайством.

Сорая Саенс де Сантамарія, віце-прем'єр-міністр Іспанії: «Ситуація з Каталонією як ніколи напружена. Глава Каталонії поставив свою спільноту у ще більш невизначену ситуацію. Промова, яку виголосив президент Каталонії – це слова людини, яка не знає, де вона й куди йде. Уряд Іспанії не може погодитися з каталонським референдумом. Оскільки його призупинив Конституційний Суд. Це був неправомірний та шахрайський акт».

У Брюсселі повідомили – незалежність Каталонії означає її автоматичний вихід з ЄС. Франція і Німеччина також виступили на підтримку єдності Іспанії.

А канцлер Німеччини Ангела Меркель під час розмови з прем'єр-міністром Іспанії висловилася і за діалог між сторонами».

Вячеслав Пиховшек: почему для Европы важно то, что происходит в Каталонии? Как минимум потому, что референдум в этой провинции Испании может запустить аналогичные процессы во многих регионах Европы. Кроме того, события в Испании могут выйти за правовое поле, проще говоря, перейти из стадии политического противостояния в публичное силовое противодействие сторонников независимости Каталонии и ее тех, кто выступает за целостность Испании. Такого сценария боятся в Европе все, и каждый боится сделать необдуманный шаг. На этом все, до свидания, встретимся завтра в «Хронологии».

Вы можете прочитать эту запись в Facebook автора.

 Об авторе:
ВЯЧЕСЛАВ ПИХОВШЕК
Независимый журналист
Все публикации автора »»

Будем благодарны за любую помощь украинскому оппозиционному проекту «Голос Правды». Вы можете перечислить любую сумму – и 1 гривну, и 100 тыс. Деньги мы тратим на оплату хостинга, развитие сайта, запуск новых разделов и организацию прямых трансляций.

Наш «Яндекс.Кошелёк»:
410 015 312 053 11.
PayPal:
donate@golospravdy.com.
Перевод с карты:
https://golospravdy.com/donate/.

Читайте и обсуждайте самые интересные публикации «Голоса Правды» в наших сообществах в «Facebook», «ВКонтакте», «Одноклассники» и «Твиттер». Каждое утро мы рассылаем популярные новости на почту – подпишитесь на рассылку. Вы можете связаться с редакцией сайта через раздел «Сообщить Правду».


Нашли на сайте опечатку или орфографическую ошибку? Выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter.




  1. 5
  2. 4
  3. 3
  4. 2
  5. 1
(0 голос., рейтинг: 0)
Блоги журналистов
Auto-Translate
AfrikaansAlbanianArabicArmenianAzerbaijaniBasqueBelarusianBulgarianCatalanChinese (Simplified)Chinese (Traditional)CroatianCzechDanishDutchEnglishEstonianFilipinoFinnishFrenchGalicianGeorgianGermanGreekHaitian CreoleHebrewHindiHungarianIcelandicIndonesianIrishItalianJapaneseKoreanLatvianLithuanianMacedonianMalayMalteseNorwegianPersianPolishPortugueseRomanianSerbianSlovakSlovenianSpanishSwahiliSwedishThaiTurkishUrduVietnameseWelshYiddish
Олесь Бузина
Тема дня

Читайте также: Блоги журналистов

6795

Украина сорвала сделку с Китаем на 3,6 млрд. долларов

19.11.2017
884a01394ca0ea28d4eb724878a0fcc3.jpg

Владимир Скачко: Расово правильная европреступность в Украине: тo be, or not to be?

18.11.2017
1511045826_maxresdefault.jpg

Шарий: Простой Навальный Ч1

18.11.2017
1511048588_maxresdefault.jpg

Руслан Коцаба: Міхо Саакашвілі — новітній месія чи політичний провокатор? // Бліц-опитування Руслана Коцаби

18.11.2017
sign.png

Билецкий пообещал довести до конца импичмент президента и нанести удар по России

18.11.2017
1511025967_maxresdefault.jpg

Александр Семченко: Порошенко — бог и событие вселенского масштаба

18.11.2017
27_main.jpg

Закон о пересадках почек от умерших назвали ящиком Пандоры

18.11.2017
6786

У Вятровича провисает Холокост

18.11.2017
6785

Райкин поехал в Одессу, зная, что концерт будет сорван — отвлечь внимание от прокурорских проверок

18.11.2017
1511006526_maxresdefault.jpg

Шарий: Плохая примета золотого Порошенко

18.11.2017
6784

"Священник" Киевского патриархата: Бог допускает убийство врагов и называет это "деактивацией"

18.11.2017
6783

Песков сообщил о 60 ложных звонках о бомбах на пути кортежа Путина

18.11.2017